Тренінг для команд шкіл – учасниць Програми ЄС eTwinning / Erasmus+ з проєктного менеджменту у Львові

14 та 15 серпня 2026 року Національний офіс підтримки eTwinning – Україна та Національний Еразмус+ офіс в Україні провели Тренінг для команд шкіл – учасниць Програми ЄС eTwinning / Erasmus+ з проєктного менеджменту. Захід об’єднав понад 50 освітян із 18 закладів загальної середньої освіти з різних областей України.

14 серпня під час першої навчально-практичної сесії, яку модерувала Світлана Калашнікова, Координатор Національного офісу підтримки eTwinning – Україна, учасники пригадали основні елементи та етапи проєктної діяльності. С. Калашнікова наголосила, що для участі у міжнародних програмах та співпраці з міжнародними партнерами важливою є наявність англомовної сторінки на сайті закладу освіти, а також надала приклади інформаційних блоків такої сторінки. Практичним завданням для команд стала підготовка PIF-картки (Project Information Form): учасники шкільних команд визначали стратегічні пріоритети, ключові здобутки та унікальність свого закладу освіти, аналізували потреби й запити закладу освіти та шукали можливості Програми ЄС Erasmus+ відповідно до визначених пріоритетів. Окрему увагу приділили переліку критеріїв під час формування проєктної команди, яка потенційно могла б відповідати за підготовку та реалізацію міжнародних проєктів закладу загальної середньої освіти.

Наступну сесію провела Ксенія Тюхменьова, директор Центру міжнародної співпраці Національного технічного університету “Дніпровська політехніка”, яка поділилася практичним досвідом університету у сфері міжнародної співпраці та проєктної діяльності. Учасники тренінгу дізналися про міжнародних партнерів, ключові переваги та здобутки міжнародної діяльності, структуру Центру міжнародної співпраці Дніпровської політехніки. К. Тюхменьова розповіла про роботу проєктного офісу та ґрантову діяльність: пояснила поняття “проєкт” і “ґрант”, окреслила основні завдання проєктного офісу (пошук можливостей фінансування, організацію та координацію проєктної роботи, супровід підготовки ґрантових заявок і подальший менеджмент реалізації проєктів). Команди шкіл також ознайомилися із особливостями організації проєктної діяльності: формування команд, навчання менеджерів, зокрема через семінари з проєктного менеджменту та тренінги Національного Еразмус+ Офісу, розподіл зон відповідальності, ведення звітності тощо. Під час обговорення алгоритму пошуку ґрантового фінансування учасники заходу розглянули основні етапи: моніторинг відкритих конкурсів, аналіз їхніх пріоритетів та критеріїв відповідності, вимоги до організацій, визначення дедлайнів та очікуваних результатів. Пані Ксенія наголосила, що важливою складовою роботи проєктного офісу є також супровід уже реалізованих проєктів: координація взаємодії між структурними підрозділами, підготовка звітності відповідно до вимог ґрантодавця, поширення результатів проєкту.

Оскільки у закладів загальної середньої освіти майже відсутній досвід співпраці з міжнародними партнерами, окремий блок своєї презентації К. Тюхменьова присвятила міжнародній співпраці загалом: встановленню контактів із партнерами, участі в міжнародних заходах, укладанню меморандумів, підтримці регулярної комунікації та розвитку довгострокових партнерських зв’язків. Виступ К. Тюхменьової викликав глибоке зацікавлення та низку додаткових питань від команд закладів шкіл. Так, окрему увагу пані Ксенія приділила компетентностям проєктного менеджера, серед яких виокремила такі: здатність планувати роботу на коротко- та довгострокову перспективу, ефективно застосовувати інструменти проєктного менеджменту, уміння налагоджувати комунікацію зі стейкхолдерами і дотримуватися ділового стилю усного та писемного спілкування, вести міжкультурний та дипломатичний діалог, і, що особливо важливо, не порушувати дедлайнів. На завершення пані Ксенія представила приклади діяльності команди Національного технічного університету “Дніпровська політехніка” у сфері міжнародних проєктів та надала практичні поради щодо підготовки якісних ґрантових заявок.

Світлана Калашнікова представила повний цикл супроводу ґрантової заявки: пояснила алгоритм створення внутрішньої команди закладу, особливості формування консорціуму партнерів, як розробити план діяльності у рамках ґрантової заявки, як сформувати очікувані результати, порахувати бюджет, якими можуть бути супровідні документ, як здійснити фінальну перевірку та, власне, подати заявку. Світлана Шитікова, Координатор Національного Еразмус+ офісу в Україні, повідомила про можливість менторського супроводу з боку Національного Еразмус+ офісу в Україні під час підготовки ґрантових заявок та надала приклади успішних, тобто профінансованих ЄС ґрантових заявок у рамках Програми ЄС Erasmus+.

Ще одну сесію тренінгу щодо фандрайзингу та роботи з донорами провів Андрій Губар, заступник керівника Відділу розвитку Українського католицького університету. У центрі уваги презентації А. Губаря – роль проєктного офісу як структури, що допомагає залучати ресурси для розвитку закладу: від донорів і міжнародних партнерів до представників бізнесу. А. Губар поділився досвідом створення структурованої бази даних партнерів, які надають грантові можливості, продемонстрував приклади цифрових інструментів та платформ, які допомагають у роботі з базами даних партнерів-донорів, виокремив переваги та обмеження кожного із таких інструментів. Особливе зацікавлення учасників заходу викликали рубрики платформи бази даних благодійників та системність роботи з даними, а також персоналізований підхід до кожного із ґрантодавців УКУ. Після визначення потенційних партнерів відповідно до потреб закладу освіти команди розпочали розробляти концепт свого проєкту.

Натхненні надзвичайно успішними прикладами міжнародної співпраці колег з Дніпровської політехніки та Українського католицького університету, учасники розпочали формувати свою базу міжнародних партнерів, яка надалі стане основою для системної роботи шкіл з потенційними міжнародними партнерами та донорами: команди формували списки міжнародних організацій, чинних програм підтримки закладів загальної середньої освіти від урядів іноземних країн, окремі ініціативи для вчителів та учнів від міжнародних інституцій.

15 серпня С. Калашнікова та С. Шитікова представили детальний опис напрямів Програми ЄС Erasmus+, у який можуть брати участь учні та освітяни закладів загальної середньої освіти: Youth Mobility та School Partnership. Учасники продовжили роботу над концептами своїх проєктів уже відповідно до вимог і можливостей представлених напрямів, вчилися формувати план та тривалість проєкту, визначали відповідальних осіб, рахували бюджет, заповнювали обов’язкові форми грантової заявки.

Таким чином, робота під час тренінгу поєднала теоретичні знання про проєктний менеджмент, роботи з міжнародними партнерами і ґрантодавцями і практичні інструменти формування команди проєктного офісу та роботу безпосередньо над потенційними проєктами учасників. Команди не лише ознайомилися з можливостями Програми ЄС Erasmus+, а й розпочали систематизацію власних потреб, ресурсів, партнерств та ідей, які можуть стати основою для майбутньої міжнародної проєктної діяльності.

Окремою частиною програми стала екскурсія студентським містечком та навчальними корпусами Українського католицького університету. Учасники ознайомилися з історією створення університету, внеску викладачів та студентів у розбудову української держави та збереженню духовності українського народу, унікальністю простору університету, відкритістю кампусу для громади та цінностями, які лежать в основі діяльності УКУ. Учителі дізналися про співпрацю УКУ із закладами загальної середньої освіти, зокрема і у рамках STEM освіти, програми і курси для учнів.